Дієслова в Польській мові

Дієслова в польській мові – це одна з основних частин мови, яка вказує на дію, стан або процес. Вони змінюються за особами, числами, часами, родами та видами. Польська мова має досить складну систему відмінювання дієслів, що потребує знання різних правил і нюансів.

Групи дієслів

Польські дієслова можна умовно поділити на три основні групи за кінцівкою основи дієслова в інфінітиві:

I група – дієслова, що закінчуються на -ać (наприклад, robić – робити).

II група – що закінчуються на -eć (наприклад, czytać – читати).

III група – закінчуються на -ić або -yć (наприклад, śmiać się – сміятися).

Часи

Польська мова має три основні часи:

1. Теперішній час (czasy teraźniejsze) – вказує на дії, які відбуваються зараз або на звички.
2. Минулий час (czasy przeszłe) – вказує на дії, які вже сталися.
3. Майбутній час (czasy przyszłe) – вказує на дії, які відбудуться.

Вид

Дієві слова також можуть бути поділені на дві основні категорії за видом:

1. Недоконаний вид (aspekt niedokonany) – дієслова, які описують процес або дію без вказівки на її завершеність (наприклад, robić — робити, czytać — читати).
2. Доконаний вид (aspekt dokonany) – 2) на ті що вказують на завершену дію або результат (наприклад, zrobić – зробити, przeczytać – прочитати).

Важливість правильного відмінювання дієслів

Відмінювання дієслів допомагає точно передати інформацію про час, число та особу. У польській мові, на відміну від української, форма дієслова може змінюватися залежно від числа та роду, що дозволяє зрозуміти, хто саме виконує дію (я, ти, він/вона/вони).

Складання граматично правильних речень

Правильне використання форм дієслів дозволяє створювати граматично коректні речення. Неправильне відмінювання дієслів може призвести до помилок або непорозумінь у спілкуванні.

Формування часу та виду

Знання правил відмінювання допомагає правильно обирати форму дієслова в залежності від того, коли відбувається дія і чи є вона завершеною. Наприклад, для вираження дії, що відбудеться в майбутньому, використовуються специфічні форми дієслів.

Лексична економія

У польській мові правильне відмінювання дієслів дозволяє уникнути зайвих пояснень та зробити мову лаконічною. Дієслова вказують на багато різних аспектів дії, що значно спрощує мову.

Розпізнавання стилістичних відтінків

Кожен час та вид дієслів має своє специфічне значення та використовується в різних контекстах. Наприклад, використання дієслова в теперішньому часі може означати звичку або тривалу дію, тоді як минулий час вказує на завершену дію в певний момент у минулому.

Таким чином, правильне відмінювання дієслів в польській мові є ключовим для ефективного та точного спілкування, розуміння контексту та побудови граматично правильних конструкцій.

Основні принципи відмінювання дієслів

Відмінювання дієслів у польській мові підпорядковується певним принципам. Дієслова змінюються залежно від:

1. Особи – хто виконує дію (я, ти, він/вона/воно, ми, ви, вони).
2. Числа – однина чи множина.
3. Часу – теперішній, минулий, майбутній.
4. Виду – доконаний (дія завершена) або недоконаний (дія, що триває або повторюється).
5. Роду – для дієслів у минулому часі, де потрібно вказувати на рід (чоловічий, жіночий, середній).

Теперішній час (Czas teraźniejszy)

У теперішньому часі дієслова відмінюються в залежності від особи, числа і групи. Це час, що описує дії, які відбуваються зараз або звички.

Принципи відмінювання:

• Для I групи дієслова змінюються в залежності від особи (rобię, robisz, robi).
• Для II групи також мають особливі форми (czytam, czytasz, czyta).
• Для III групи змінюються на основі їх закінчення та особи (śmieję się, śmiejesz się, śmieje się).

Приклад

Osoba	I grupa (robić) — робити	II grupa (czytać) — читати	III grupa (śmiać się) — сміятися
Ja (я)	robię	czytam	śmieję się
Ty (ти)	robisz	czytasz	śmiejesz się
On/Ona (Pan/Pani)	robi	czyta	śmieje się
My (ми)	robimy	czytamy	śmiejemy się
Wy (ви)	robicie	czytacie	śmiejecie się
Państwo (формальне)	robią	czytają	śmieją się

В минулому часі

Минулий час у польській мові відмінюється за особами, числом та родом (чоловічий, жіночий, середній). У минулому часі змінюються дієслова незалежно від того, чи вони належать до доконаного чи недоконаного виду.

Принципи відмінювання:

• Для I групи дієслова у минулому часі мають форми -łem (чоловічий рід) / -łam (жіночий рід) та відповідні форми для множини.
• Для II групи – аналогічно.
• Для III групи czasownika мають схожі форми у минулому часі з додаванням відповідного закінчення залежно від роду та числа.

Приклад

Osoba	I grupa (robić) — робити	II grupa (czytać) — читати	III grupa (śmiać się) — сміятися
Ja (я)	robiłem / robiłam	czytałem / czytałam	śmiałem się / śmiałam się
Ty (ти)	robiłeś / robiлаś	czytałeś / czytałaś	śmiałeś się / śmiałaś się
On/Ona (Pan/Pani)	robił / robiła	czytał / czytała	śmiał się / śmiała się
My (ми)	robiliśmy / robiłyśmy	czytaliśmy / czytałyśmy	śmialiśmy się / śmiałyśmy się
Wy (ви)	robiliście / robiłyście	czytaliście / czytałyście	śmialiście się / śmiałyście się
Państwo (формальне)	robili / robiły	czytali / czytały	śmiali się / śmiały się

Czasownik В майбутньому часі

Майбутній час у польській мові може бути простим або складеним. Простий майбутній час використовується для дієслів доконаного виду, а складений – для дієслів недоконаного виду.

Простий майбутній час

Принципи відмінювання

• Для I групи дієслова в простому майбутньому часі отримують закінчення -ę для 1-ї особи, -esz для 2-ї особи.
• Для II групи і III групи принципи відмінювання схожі.

Osoba	I grupa (robić) — робити	II grupa (czytać) — читати	III grupa (śmiać się) — сміятися
Ja (я)	będę robić	będę czytać	będę się śmiać
Ty (ти)	będziesz robić	będziesz czytać	będziesz się śmiać
On/Ona (Pan/Pani)	będzie robić	będzie czytać	będzie się śmiać
My (ми)	będziemy robić	będziemy czytać	będziemy się śmiać
Wy (ви)	będziecie robić	będziecie czytać	będziecie się śmiać
Państwo (формальне)	będą robić	będą czytać	będą się śmiać

Складений майбутній час

Використовується для вираження дій, які відбудуться в майбутньому, і утворюється за допомогою допоміжного дієслова “być” в майбутньому часі (буду, будеш, буде, будемо, будете, будуть) та інфінітива основного дієслова (наприклад, “robić”, “czytać”, “śmiać się”).

Osoba	I grupa (robić) — робити	II grupa (czytać) — читати	III grupa (śmiać się) — сміятися
Ja (я)	będę robić	będę czytać	będę się śmiać
Ty (ти)	będziesz robić	będziesz czytać	będziesz się śmiać
On/Ona (Pan/Pani)	będzie robić	będzie czytać	będzie się śmiać
My (ми)	będziemy robić	będziemy czytać	będziemy się śmiać
Wy (ви)	będziecie robić	będziecie czytać	będziecie się śmiać
Państwo (формальне)	będą robić	będą czytać	będą się śmiać

При цьому як бачите Інфінітив (robić, czytać, śmiać się) основного дієслова не змінюється за особами.

Відмінювання в умовному часі

Tryb przypuszczający (умовний спосіб) використовується для вираження умовних дій, тобто таких, які можливі або можуть відбутися за певних обставин або умов. Це спосіб, який часто використовується для вираження гіпотетичних або бажаних дій.

Приклад

• Ja – robiłbym / robiłabym (я б робив / я б робила)
• Ty – robiłbyś / robiłabyś (ти б робив / ти б робила)
• On/Ona – robiłby / robiłaby (він би робив / вона б робила)
• My – robilibyśmy / robiłybyśmy (ми б робили)
• Wy – robilibyście / robiłybyście (ви б робили)
• Państwo – robiliby / robiłyby (вони б робили)

Приклад: Gdybym miał czas, zrobiłbym to – (Якби я мав час, я б це зробив).

Tryb rozkazujący (наказовий спосіб)

Використовується для вираження наказів, запитів, побажань, порад або рекомендацій. Він має імперативний характер і використовується для звернення до слухача або групи осіб.

Відмінювання в наказовому способі:

• Ty – rób (роби)
• My – róbmy (давайте робити)
• Wy – róbcie (робіть)

Państwo (формальне) — не має форми наказового способу, натомість використовуються конструкції на зразок Proszę zrobić (Будь ласка, зробіть).

Приклад

• Rób to teraz! – (Зроби це зараз!)
• Róbmy to razem! – (Давайте зробимо це разом!)
• Nie rób tego! – (Не роби цього!)

Відміна за сторонами

Використовується для визначення того, хто є виконавцем дії, а хто її отримувачем. У польській мові є три основні сторони дієслів: czynną (активна), bierną (пасивна) і zwrotną (зворотна).

Активна

Використовується тоді, коли підмет є виконавцем дії. Це найпоширеніша форма дієслова, коли ми хочемо сказати, що хтось виконує дію над чимось або кимось.

Приклад

• Mama myje Zosię (Мама миє Зосю) – підмет “Mama” виконує дію “myje” над об’єктом “Zosię”.

Osoba	Robić (робити)
Ja (я)	robię
Ty (ти)	robisz
On/Ona (він/вона)	robi
My (ми)	robimy
Wy (ви)	robicie
Państwo (формальне)	robią

Пасивна

Використовується, коли підмет є об’єктом дії, тобто він зазнає дії, яку виконує інший суб’єкт. У пасивній формі дієслова підмету належить дія, але виконавець цієї дії може бути або вказаний, або залишатись не зазначеним.

Приклад

• Zosia jest myta przez mamę (Зося миється мамою) – підмет “Zosia” зазнає дії “jest myta” від виконавця “mamą”.

Osoba	Być + robiony/robiona (бути + роблений)
Ja (я)	jestem myty/myta
Ty (ти)	jesteś myty/myta
On/Ona (він/вона)	jest myty/myta
My (ми)	jesteśmy myci/myte
Wy (ви)	jesteście myci/myte
Państwo (формальне)	są myci/myte

В пасивних конструкціях для вираження виконавця зазвичай використовують “przez”

Зворотня

Strona zwrotna використовується, коли підмет є одночасно виконавцем і об’єктом дії, тобто він виконує дію над собою. У польській мові для зворотних дієслів використовують займенник “się”.

Приклад

• Zosia się myje (Зося миється) — підмет “Zosia” одночасно виконує і отримує дію “myje”.

Osoba	Myć się (митися)
Ja (я)	myję się
Ty (ти)	myjesz się
On/Ona (він/вона)	myje się
My (ми)	myjemy się
Wy (ви)	myjecie się
Państwo (формальне)	myją się

У зворотних дієсловах “się” вказує на те, що дія відбувається для самого суб’єкта, тобто він є як виконавцем, так і об’єктом дії.