- Походження культури та звичок
- Народні Пісні
- 🎵Традиційна польська пісня “Sto lat”
- 🎵“Гей Соколи” – Українська пісня на Польському весіллі
- Традиційні Танці
- Полонез
- Головні та цікаві свята в Польщі
- Народні ритуали та сільські звичаї
- Обряд ділення оплаткою на Різдво
- Колядки
- 🎃 Хелловін – свято Гарбуза
- Дожинки (Свято врожаю)
- Ворожіння
- Ворожіння на Святки (Święta)
- Іван Купала (Noc Świętojańska)
- Гадання на картах
- Повсякденні звички та сімейні традиції
- Вітання та прощання
- Святковий стіл
- Іменіни замість дня народження
- Сімейні вихідні
- Походи до лісу за грибами та ягодами
Польські народні традиції і звичаї – це не щось далеке з минулого. Це коли на весіллі танцюють полонез, на Великдень вітають “Wesołych i spokojnych Świąt” та бажають “Smacznego jajka”, а за столом на день народження обов’язково співають “Sto lat”. В цьому огляді Все: і пісні, і обряди, і навіть страви – які поляки готують на свята.
Походження культури та звичок
Польська культура – синтез язичницьких коренів, слов’янських вірувань, християнських обрядів та місцевих народних традицій. Багато з того, що ми сьогодні сприймаємо як “традиційно польське” – є результатом багатовікового культурного обміну між дохристиянською київською Руссю, Великим князівством Литовським, германськими впливами та християнською Європою.
Приклади
Традиція | Походження | Суть свята | Сучасна форма |
---|---|---|---|
Ніч Купали | Язичництво, Русь | Свято кохання, води, очищення | Віночки, стрибки через вогонь, пісні |
Вігілія | Християнство + фольклор | Святвечір перед Різдвом, сімейна вечеря | 12 пісних страв, сіно, додаткове місце |
Дожинки | Слов’янський аграрний культ | Свято врожаю, вдячність природі | Хресні ходи, музика, вінки, хліб |
Анджейки | Язичництво/народне | Ворожіння на судженого | Ворожіння на віск, Ворожіння на чоботі, Гадання за допомогою води або дзеркала |
Народні Пісні
🎵 Традиційна польська пісня “Sto lat”
“Sto lat” – це головна польська народна привітальна пісня, яку співають на днях народження, іменинах, хрестинах. Відповідник Англійському привітанню з др: “Happy Birthday to You”. Її співають на всі свята – від домашніх застіль до офіційних церемоній.
Окрім прямого призначення фізично прожити 100 Лат, років у цій фразі прихований більш глибинний сенс:
- Циклічність життя: 100 в старослов’янській нумерології відображає повноту життєвого циклу від народження до смерті = 1 століття, 1 вік.
- Довголіття та здоров’я: 100 років – це знак стійкості та витривалості. Це число вказує на силу переживати життєві труднощі і вміння адаптуватися до змін.
- Магічне значення: число використовується в обрядах для забезпечення гармонії, благословіння і захисту.
- Досягнення максимуму: Сто асоціюється з досягненням повного успіху в житті.
Тобто, якщо перекласти на звичайну мову, то сказати “Sto Lat” – означає побажати людині: здоров’я, щастя, успіху, гармонії, сили, розвитку, досягнень, натхнення, мрій що здійснюються та різноманітних можливостей.
Текст пісні
Польською мовою | Транслітерація | 📘 Українською мовою |
---|---|---|
Sto lat, sto lat, Niech żyje, żyje nam. Sto lat, sto lat, Niech żyje, żyje nam. Jeszcze raz, jeszcze raz, Niech żyje, żyje nam, Niech żyje nam! A kto? (Imię) Niech mu gwiazdka pomyślności Nigdy nie zagaśnie, Nigdy nie zagaśnie, A kto z nami nie zaśpiewa, Niech pod stołem zaśnie! Sto lat, sto lat, Sto lat, sto lat, Niech żyje, żyje nam! Jeszcze raz, jeszcze raz, Niech żyje, żyje nam! Niech żyje nam! | Сто лат, сто лат, Нєх жиє, жиє нам. Сто лат, сто лат, Нєх жиє, жиє нам. Єщче раз, єщче раз, Нєх жиє, жиє нам, Нєх жиє нам! Нєх му ґв’яздка помишльності Ніґди нє заґашнє, Ніґди нє заґашнє! А хто з нами нє засьпєва, Нєх под столем засьнє! Сто лат, сто лат, Сто лат, сто лат, Нєх жиє, жиє нам! Єщче раз, єщче раз, Нєх жиє, жиє нам! Нєх жиє нам! | Сто літ, сто літ, Нехай живе нам! Сто літ, сто літ, Нехай живе нам! Ще раз, ще раз, Нехай живе нам! Нехай живе! А хто? (ім’я іменинника) Нехай зірка удачі Ніколи не згасне, Ніколи не згасне! А хто з нами не заспіває — Хай засне під столом! Сто літ, сто літ, Сто літ, сто літ, Нехай живе нам! Ще раз, ще раз, Нехай живе нам! Нехай живе! |
Прослухати
Зазвичай пісню “Sto lat” співають групою людей разом з тим, хто відзначає святкування, і супроводжують її аплодисментами та теплими побажаннями.
🎵“Гей Соколи” – Українська пісня на Польському весіллі
Українська народна пісня “Гей, соколи” стала невід’ємною частиною польських весіль і інших культурних заходах.
Вона символізує взаємозв’язок між Польщею та Україною, а також зберігає зв’язки між людьми, що розділені кордонами, але об’єднані спільною історією і культурою.
Контекст пісні
Пісня стала популярною серед поляків завдяки її мелодійності та ліричному змісту. Тема розлуки, туги за рідною землею, коханою, а також образ соколів, що символізують волю та мужність, знаходять відгук і в польській душі.
Як і Україна, Польща пройшла через кілька етапів боротьби за свою незалежність від чужоземних імперій, зокрема Російської та Австрійської, саме тому ця пісня у поляків викликає спільні почуття з українцями.
Текст пісні
Польською мовою | Транслітерація | Переклад з Польської | Українська оригінальна версія |
---|---|---|---|
Pierwsza zwrotka Hej, tam gdzieś z nad czarnej wody Wsiada na koń kozak młody. Czule żegna się z dziewczyną, Jeszcze czulej z Ukrainą. Refren Hej, hej, hej sokoły Omijajcie góry, lasy, doły. Dzwoń, dzwoń, dzwoń dzwoneczku, Mój stepowy skowroneczku. Druga zwrotka Wiele dziewcząt jest na świecie, Lecz najwięcej w Ukrainie. Tam me serce pozostało, Przy kochanej mej dziewczynie. Refren Trzecia zwrotka Ona biedna tam została, Przepióreczka moja mała, A ja tutaj w obcej stronie Dniem i nocą tęsknię do niej. Refren Czwarta zwrotka Żal, żal za dziewczyną, Za zieloną Ukrainą, Żal, żal serce płacze, Już jej więcej nie zobaczę. Refren Piąta zwrotka Wina, wina, wina dajcie, A jak umrę pochowajcie Na zielonej Ukrainie Przy kochanej mej dziewczynie. Refren Hej, hej, hej sokoły Omijajcie góry, lasy, doły. Dzwoń, dzwoń, dzwoń dzwoneczku, Mój stepowy skowroneczku. | Перша строфа Хей, там гдзєш з над чараней води Всіяда на кінь козак молодий. Чуле жєжна сє з дівчиною, Єщє чулеєй з Україною. Приспів Хей, хей, хей соколи Оміяйте ґури, ласи, доли. Дзвон, дзвон, дзвон дзвонєчку, Мій стєповий скворонечку. Друга строфа Віле дівчат єст на свіці, Лєч найвєнцєй в Україні. Там ме серце позостало, При кошаней мей дівчинє. Приспів Третя строфа Она бідна там залишилася, Прєпіворєчка моя мала, А я тут в обчій стороні Днєм і ночєй тєскнюсь до неї. Приспів Четверта строфа Жаль, жаль за дівчиною, За зеленой Україною, Жаль, жаль серце плаче, Юж її більше не побачу. Приспів П’ята строфа Віна, віна, віна давайте, А як умру, поховаєте На зеленій Україні При кошаней мей дівчинє. Приспів Хей, хей, хей соколи Оміяйте ґури, ласи, доли. Дзвон, дзвон, дзвон дзвонєчку, Мій стєповий скворонечку. | Перша строфа Гей, там десь з-під чорної води Сідає на коня молодий козак. Тепло прощається з дівчиною, Ще тепліше — з Україною. Приспів Гей, гей, гей, соколи, Оминайте гори, ліси, яри. Дзвони, дзвони, дзвони, дзвоничку, Мій степовий соловейку. Друга строфа Багато дівчат є в світі, Але найбільше в Україні. Там залишилося моє серце, При коханій моїй дівчині. Приспів Третя строфа Бідна вона там залишилася, Моя маленька перепілочка, А я тут, на чужій стороні, Днем і ніччю тужу за нею. Приспів Четверта строфа Жаль, жаль за дівчиною, За зеленою Україною, Жаль, жаль, серце плаче, Я більше не побачу її. Приспів П’ята строфа Вино, вино, вино давайте, А як помру, поховайте На зеленій Україні При коханій моїй дівчині. Приспів Гей, гей, гей, соколи, Оминайте гори, ліси, яри. Дзвони, дзвони, дзвони, дзвоничку, Мій степовий соловейку. | 1 куплет Гей, соколи! Гей, десь там, де чорні води, Сів на коня козак молодий. Плаче молода дівчина, Їде козак з України. Приспів Гей! Гей! Гей, соколи! Оминайте гори, ліси, доли. Дзвони, дзвони, дзвони дзвонечку, Мій степовий скворонечку. 2 куплет В Україні дівчата гарні, Але я люблю одну, Ту, що з України, Я хочу вернутися до неї. Приспів 3 куплет Вона бідна, там залишилась, Моя маленька перепілочка, А я тут, на чужій стороні, Днем і ніччю тужу за нею. Приспів 4 куплет Жаль, жаль за дівчиною, За зеленою Україною, Жаль, жаль, серце плаче, Я більше не побачу її. Приспів 5 куплет Вино, вино, вино давайте, А як помру, поховайте На зеленій Україні При коханій моїй дівчині. Приспів Гей! Гей! Гей, соколи! Оминайте гори, ліси, доли. Дзвони, дзвони, дзвони дзвонечку, Мій степовий скворонечку. |
Слухати онлайн
Традиційні Танці
Полонез
Полонез – це традиційний польський танець, який вважається одним з найважливіших символів польської культури, символом боротьби польського народу за незалежність та самовизначення.
Коли танцюють?
Цей танець виконується на важливих національних святкуваннях, таких як польські національні свята та важливі соціальні події, зокрема на весіллях, випускних балах або інших офіційних заходах. На сьогоднішній день в Польщі часто можна побачити полонез у вигляді урочистого танцю на початку великих святкових подій.
Як танцювати Полонез? Основні принципи та позиції
- Основні принципи та позиції. Танцювальний полонез виконується в парах: один чоловік та одна жінка.
- Поза. Танцюючи полонез, важливо тримати спину прямо, зберігаючи королівську поставу. Спина має бути витягнута, а погляд – вперед.
- Перший крок. Чоловік і жінка починають танець, рухаючись в напрямку один до одного. Чоловік зазвичай починає крокувати правою ногою вперед, а жінка – лівою.
- Кроки. Танцюристи роблять великі кроки вперед, трохи розсуваючи ноги, так, щоб вони не перехрещувалися. Вони крокують у ритмі, де перші два кроки – повільні, а наступні – трохи швидші, знову ж у розміреному ритмі. Часто танцюристи рухаються кругом, повертаючись навколо осі, формуючи коло.
- Руки. Чоловік тримає руку жінки в своїй, тримаючи її на рівні плеча або в районі ліктя. Рука жінки, в свою чергу, покладається на плече чоловіка або знаходиться на його руці.
Етапи танцю
- Початок. Танцюристи займають свої позиції. Чоловік правою рукою бере партнерку за руку, а лівою рукою підтримує її спину або руку.
- Рухи вперед. Пара рухається вперед, роблячи кроки в розміреному темпі, намагаючись зберігати елегантність.
- Повороти. Танцюристи можуть робити плавні повороти в одну сторону, рухаючись разом, або формувати кругові рухи, які доповнюють загальну картину танцю.
- Фінал. Наприкінці танцю, пара може зробити один фінальний жест, схожий на поклон, який є ознакою поваги і урочистості.
Темп і музика
Полонез має повільний темп (3/4), тому важливо, щоб кроки відповідали музиці. Танець може тривати кілька хвилин, і музика допомагає задавати ритм для виконання кроків. Полонез виконується під класичні твори, такі як полонези Фредеріка Шопена, що додають особливого урочистого настрою танцю.
Головні та цікаві свята в Польщі
Свято | Дата | Опис |
---|---|---|
Різдво Христове (Boże Narodzenie) | 25 грудня | Зазвичай святкується в Vigilii, в вечорі з 24 по 25 грудня |
Великдень (Wielkanoc) | Перша неділя після першої повні після весняного рівнодення | Християнське свято Воскресіння Христового, святкується з обідом та релігійними обрядами. |
Свято Праці (Święto Pracy) і Свято Конституції (Święto Konstytucji) – Маювка | 1 i 3 травня | День праці та солідарності робітників і день вшанування Польської конституції. Зазвичай поляки в ці дні беруть додаткові вихідні і влаштовують собі довший відпочинок. На вулицях міст можна побачити чисельні Польські прапори. |
Новий Рік (Nowy Rok) | 1 Січня | Відмічається 31 грудня на Sylwester. Друзі та родичі вечеряють, а о 12 годині відкривають келих шампанського та йдуть запускати фейерверки. З 00:00 по 01:00 в містах буде тисячі таких запусків. Раджу знайти зручний оглядовий майданчик. |
День Всіх Святих (Wszystkich Świętych) | 1 листопада | Одне з найважливіших свят у Польщі. Люди відвідують могили родичів, запалюють свічки, прикрашають цвинтарі хризантемами. Атмосфера – тиха, сумна, споглядальна. |
Цікаві свята
Свято Трьох Королів (Święto Trzech Króli) | 6 Січня | День Трьох Королів супроводжується яскравими парадами в містах і селах. На чолі процесії йдуть троє вершників, одягнених у костюми трьох королів, кожен з яких представляє різні частини світу: один — Азію, інший — Африку, а третій — Європу. Люди співають різдвяні пісні, роздають солодощі та беруть участь у святкових урочистостях. Віряни відвідують церкви, де моляться і благословляють свої домівки, пишучи на дверях ініціали трьох королів. |
Тлустий Чвартек (Tłusty Czwartek) | Перед Великим постом, останній четвер перед попільною середою | У цей день особливою популярністю користаються пончики (pączki), які в Польщі завжди наповнені варенням, кремом та іншими солодкими начинками. Традиційно, люди збираються з друзями чи родиною і насолоджуються великою кількістю з’їжиних пончиків. |
Шмігус-Бінгус (Śmigus-Dyngus) | Понеділок після Пасхи | Це свято відоме своїм веселим обрядом, коли люди обливають один одного водою. Це символ очищення та відродження, що відображає святкування Великодня. Існує повір’я, що якщо дівчину облили водою, то це означає, що вона незабаром вийде заміж. |
Барбурка (Barbórka) | 4 Грудня | Це гірниче свято, яке відзначається на честь святої Барбари, покровительки гірників. Воно є важливим елементом польської та особливо шльонської культури (Сілезії та Катовіц). Урочистості включають меси, традиційні процесії та святкові обіди, на яких гірники одягаються в спеціальні костюми і прикрашають їх кольоровими стрічками. |
Народні ритуали та сільські звичаї
Обряд ділення оплаткою на Різдво
Обряд ділення оплаткою – це давня різдвяна традиція, під час якої люди ламають облатку та висловлюють одне одному добрі побажання.
Оплатка (польськ. opłatek) – це тонкий, білий, прісний хліб, схожий на церковну просфору. Вона випікається з пшеничного борошна й води, без додавання дріжджів чи солі. Часто на облатках є релігійні зображення – сцени Різдва, янголи чи зірки.
Колядки
Колядки – невід’ємна частина Різдва як в українській, так і в польській культурі.
Традиційні різдвяні пісні, якими вітають людей із народженням Ісуса Христа. Їх співають у Святвечір, на Різдво та протягом усіх різдвяних свят.
У колядках прославляється народження Спасителя, бажають миру, здоров’я й добробуту. Часто діти та молодь ходять від хати до хати, співаючи колядки й отримуючи за це солодощі або символічні подарунки.
🎃 Хелловін – свято Гарбуза
Хелловін – одне з небагатьох запозичених свят з заходу, яке прижилось і стало популярним в Польській культурі, особливо серед молоді. Традиційно відмічається ввечері з 31 Жовтня на 1 Листопада.
Як святкують?
- Діти переодягаються у костюми (в основному відьом, привидів, вампірів).
- Ходять по домах із фразою “Cukierek albo psikus!” (аналог англ. “Trick or treat”).
- Виготовляють гарбузові ліхтарі (“dynie”).
- У школах часто проводяться костюмовані вечірки.
Дожинки (Свято врожаю)
Дожинки – це одне з найбільш важливих свят аграрного календаря. Це свято, що символізує завершення жнив і збору врожаю. Під час Дожинок традиційно святкують добрий врожай, дякують природі за плоди праці та спільно відзначають важливість сільськогосподарської роботи.
Коли проводять:
Святкування Дожинок зазвичай відбувається в кінці літа – на початку осені, коли завершено збирання основних врожаїв (пшениці, ячменю, кукурудзи). У різних регіонах дожинки можуть мати різні дати, але традиційно це серпень-вересень.
Традиції під час Дожинок:
- Виготовлення опудала Мажанна.
- Збір останнього снопа жита чи пшениці, з якого робиться опудало.
- Святкові обіди, пісні, танці.
- Освячення хліба та нових плодів.
- Виготовлення вінків та інших прикрас із колосків.
Ворожіння
Ворожіння в Польщі часто пов’язане з важливими святами, такими як Різдво, Новорічні свята, Іван Купала та інші періоди календаря.
Ворожіння на Святки (Święta)
Це період між Різдвом і Новим роком, коли в Польщі проводяться різноманітні обряди для передбачення майбутнього. Найбільш популярними є ворожіння на Святвечір (Wigilia) та на Новий рік (Nowy Rok).
Ритуали
- Ворожіння на воску (Wosk) – дівчата плавлять віск і ллють його у холодну воду. Форми, які утворюються, тлумачать як передбачення на майбутнє, зокрема щодо кохання та заміжжя.
- Гадання на яблуках (Jabłka) – очищають яблуко від шкірки, кидають його за спину і за формою шкірки визначають, коли вийдуть заміж або кого одружать.
- Гадання на свічці (Świeca) – запалюють свічку, спостерігають за її полум’ям та воском, щоб передбачити майбутнє.
Іван Купала (Noc Świętojańska)
Ворожіння в ніч на Івана Купала, яке святкують 6-7 липня, також має багато народних обрядів, спрямованих на те, щоб дізнатися свою долю. Це свято традиційно пов’язано з водою, вогнем та рослинами.
- Гадання на вінках – дівчата плетуть вінки з квітів і пускають їх на воду. Якщо вінок потоне або не попливе прямо, це може бути знаком, що любовне щастя затягнеться.
- Гадання на воді – інколи проводиться гадання, коли в воду кидають предмети або навіть налаштовують дзеркала, щоб побачити образи, які можуть передбачити майбутнє.
Гадання на картах
В Польщі, як і в інших європейських країнах, гадання на картах є популярним методом дізнатися майбутнє. Карти Таро використовують для більш серйозних ворожінь на питання про майбутнє, любов і відносини.
Повсякденні звички та сімейні традиції
Вітання та прощання
Польська культура велике значення надає формальним вітанням та прощанням. Люди часто вітаються “Dzień dobry” (День добрий) або “Cześć” (Привіт) для друзів і родини. Важливим є також рукостискання, яке є стандартом, коли зустрічаються або прощаються з людьми.
На свята Вітання трошки змінює форму у бік побажань, коли вони часто звучать як “Wesołych Świąt” (Веселих свят) під час Різдва і Великодня чи “Szczęśliwego Nowego Roku” (Щасливого Нового року) під час святкування нового року.
Святковий стіл
Великого значення надається й святковим стравам, на Різдво та Великдень святкові столи оформлюються традиційними блюдами: як бигос, флакі, пєрогі, журек, маковєц. Часто готуються за традиційними родинними рецептами, що передаються з покоління в покоління.
Іменіни замість дня народження
В польській культурі іменини (імени́ни) часто святкують з не меншим розмахом, ніж день народження. Це особливий день, коли вшановується святий або свята, чиє ім’я носить людина. Іменини зазвичай зазначені в церковному або іменному календарі, тому кожен знає, коли саме приходить їхній “другий особистий день”.
Святкування іменин часто передбачає теплу родинну атмосферу, дружні зустрічі, святкову вечерю, солодощі, квіти та невеликі подарунки. Друзі та рідні надсилають вітання, а іменинника або іменинницю обов’язково вітають словами: “Wszystkiego najlepszego z okazji imienin!”.
Для багатьох поляків іменини – більше, ніж просто традиція. Це ще один гарний привід зібрати близьких людей разом і розділити приємні миті.
Сімейні вихідні
Поляки – це працьовитий народ, Вони люблять рано вставати і заробляти гроші, та коли час зближується до суботи – праця відкладається на другий план, а на перший виходить родина. Прогулянка парком, похід до лісу за грибами, спільний сніданок та вечеря, поїздка за місто чи вечір за настільними іграми – вихідні це час без телефонів, дедлайнів та поспіху.
Особливо – неділя. У цей день міста ніби завмирають: порожні вулиці, зачинені магазини, менше транспорту, менше шуму. Справжній час для родини.
Походи до лісу за грибами та ягодами
У Польщі збирання грибів та ягід – не просто хобі, а справжній національний ритуал. Більше ніж 30% території країни вкрито густими лісами, тому вихідні часто починаються зі світанку, термоса кави і поїздки до лісу.
З дитинства поляки вчаться розпізнавати їстівні та отруйні гриби, передаючи знання з покоління в покоління. Збір грибів та ягід для них – сімейна традиція, екологічна практика та сезонна пригода.
Іноземці часто дивуються: як можна бути впевненим у грибах, знайдених у лісі? Але для поляків – це звична справа. Польська кухня славиться ароматними стравами з білих грибів, підберезників чи лисичок. Тому осінній ліс – стає справжнім скарбом.
Цікаво, яким чином, коли і де в Польщі подорожувальник зможе це побачити і оцінити справжні польські традиції і звичаї? З цієї статті напевно стає це зрозуміло, що краще приїздити на свята. Але куди саме? Де це можливо побачити якнайкраще?