Монархія в Польщі почалася у 1025 році, коли Болеслав І Хоробрий став першим королем. Загалом у польській історії було близько 40 королів з династій П’ястів, Ягеллонів та виборних монархів
Королі Польщі
Існування королівської влади завершилося у 1795 році після третього поділу Речі Посполитої, коли останній король — Станіслав Август Понятовський — зрікся престолу, а Польща зникла з мапи Європи
Династія П’ястів
Перший історичний правитель Польщі
Мєшко I (ок. 960-992)
Увійшов в історію тим, що у 966 році прийняв християнство, заклавши основу для державності та інтеграції Польщі в європейську спільноту
син Мєшка I та перший король Польщі
Болеслав I Хоробрий (992-1025)
Розширив державу. Завоював Гданськ, Краків, Шльонськ. У 1025 році коронувався, перетворивши Польщу на повноцінне королівство
Останній король з династії Пʼястів
Казимир III Великий (1333-1370)
Прославився як реформатор: укріпив міста, розвинув економіку, заснував Краківський університет. Завоював Львів та Галицьку Русь
Династія Ягеллонів
Стала королевою Польщі у віці лише 10 років і увійшла в історію як мудра та благочестива правителька
Ядвіга Андегавенна (1384-1399)
Запам’яталася шлюбом із князем Літовським Ягайлом. Цей союз започаткував початок об’єднання Польщі й Литви
Великий князь Литовський і король Польщі, який уклав Кревську унію (1385), союз Польщі та Литви
Владислав II Ягелло (1386-1434)
Прийняв хрещення, а згодом здобув перемогу над Тевтонським орденом у Грюнвальдській битві 1410 року
Останній король з династії Ягеллонів
Сигізмунд II Август (1520-1572)
Підписав Люблінську унію 1569 року, що остаточно об’єднала Польщу та Литву в одну державу – Річ Посполиту
Річ Посполита
Переніс столицю з Кракова до Варшави
Сигізмунд III Ваза (1566-1632)
Проводив чисельні війни з Швецією, Московією, Османською імперією
Герой битви під Віднем
Ян III Собєський (1674-1696)
Зупинив турецьку експансію в Європу
Останній король Польщі
Станіслав II Август Понятовський (1764-1795)
Проводив реформи у скрутний час перед розділом країни. Ініціатор ухвалення першої в світі Конституції 3 травня 1791 року.
Good info. Lucky me I reach on your website by accident, I bookmarked it.
Як на мене, Ядвіга – це не просто “королева для галочки”. Вона реально брала участь у справах країни. Те, що вона зробила з унією з Литвою, це вже справжня велика політика. І це в такому віці? Поважаю.
Статья дуже неповно розкрила особливо наступну історію Польщі, особливо цікавої для україномовного читача. Так після 1242 року Київська Русь була захоплена татаро-монголами, Тому Казімир ||| Великий, захопив Галичину і інші землі Київської Русі фактично не у Київської Русі, а у татаро-монгольського ханства, що безумовно посприяло утворенню у майбутньому Речі Посполитої. При цьому Речі Посполита мала держану мову, яка була українською мовою. Тому Річ Посполита це фактично було об’єднання не лише Польщі і Литви, це було об’єднання Польщі, Літви, Білорусі і України. Тому українські козаки, гетьмани у той час були на службі у короля Польщі, що був главою Речі Посполитої. Саме це опускання не висвітлює королів Польщі і гетьманів України що у подальшому, завдяки релігійним протиріччям, почали війни, що були найбільшими у той час, тому у статті не названо королів, що вели війни з українцями того часу.
Наскільки мені відомо Галицько-Волинське князівство – це єдине князівство яке вижило від Татаро-Монголської навали. Та з часом приборкало Київ і інші землі центральної України під своє керівництво. Тому Король Казімєж 3 отримав Київ – захопивши Галичину та Львів. В цей же час більшу частину Волині прийняло князівство Литовське.
Мета цієї статті – загальне ознайомлення з Польськими правителями: королями, президентами тощо. Більш детальну історію Польщі можна почитати на сторінці https://mypolish.link/istoriya-polschi/
У романі Генріка Сенкевича “Вогні та Мечем” описано один цікавий епізод: так навіть під час жахливої бійні з поляками гетьман Богдан Хмельницький разом із козачими отаманами тужить про смерть Польського короля Владислава 4-го – короля Речі Посполитої, за його словами – захисника та благодійника. Що означає, що війну Богдан Хмельницький вів не проти Речі Посполитої, а за урівняння громадянських прав православних Козаків та польських шляхтичів католиків, що ще в ті роки чудово розумів та геніально описав автор роману. Також із роману зрозуміло, що до цих подій ляхи та козаки спільно проводили походи на Крим, спільно захищаючи межі Речі Посполитої від татарських набігів. Що є підтвердженням того, що козаки були на службі у короля Речі Посполитої. І лише після підписання договору дружби з царем Російської імперії козаки пішли на службу до царя і захищали тоді кордони Російської імперії, що є фактичним виходом України з Речі Посполитої, чим скористалася Росія у війнах з Річчю Посполитою та у розподілах Польщі.