- Королі Польщі
- Перші князі (династія П’ястів)
- Середньовічні монархи (династія Ягеллонів)
- Обрані королі (Річ Посполита)
- Які королі зображені на польських банкнотах? Список з фото
- Президенти Польщі
- Друга Річ Посполита (1918-1939)
- Польська Народна Республіка (1947-1989)
- Третя Річ Посполита (від 1989)
- Вибори президента Польщі
- Державний устрій країни
- Основні етапи в історії державного устрою Польщі:
Польські Королі та Президенти – детальний огляд правителів країни замків, пончиків і журеку, чия діяльність формувала політичний ландшафт держави, а також дізнаємось Хто сьогодні зображений на Польських грошах (Злотих).
Польща має цікаву, багату історію, за століття країна пройшла шлях: від королівської монархії (966–1795), через період поділів між Російською, Прусською та Австрійською імперіями (1795–1918), до сучасної республіки, відновленої у 1918 році та демократизованої після 1989 року.
Королі Польщі

Перші князі (династія П’ястів)
Король | Роки правління | Чим запам’ятався? |
---|---|---|
Мєшко I | (ок. 960-992) | Перший історично підтверджений правитель Польщі, представник династії П’ястів |
Болеслав I Хоробрий | (992-1025) | Перший король Польщі. Завоював Гданськ, Краків, Катовіце |
Казимир III Великий | (1333-1370) | Останній король з династії Пястів, здійснив численні реформи. Завоював Львів та Галицьку Русь |
Середньовічні монархи (династія Ягеллонів)
Ядвіга Андегавенна | (1384-1399) | Коронована як король Польщі у 1384 році, Королева Ядвіга стала символом початку об’єднання Польщі з Литвою |
Владислав II Ягелло | (1386-1434) | Великий князь Литовський і король Польщі, який уклав Кревську унію (1385), союз Польщі та Литви, прийняв хрещення, а згодом здобув перемогу над Тевтонським орденом у Грюнвальдській битві 1410 року. |
Сигізмунд II Август | (1520-1572) | Останній король з династії Ягеллонів, підписав Люблінську унію 1569 року, що остаточно об’єднала Польщу та Литву в одну державу – Річ Посполиту. |
Обрані королі (Річ Посполита)
Сигізмунд III Ваза | (1566-1632) | Проводив чисельні війни з Швецією, Московією, Османською імперією. Переніс столицю з Кракова до Варшави. |
Ян III Собєський | (1674-1696) | Герой битви під Віднем, зупинив турецьку експансію в Європу. |
Станіслав II Август Понятовський | (1764-1795) | Останній король Польщі, проводив реформи у скрутний час перед розділом країни. Ініціатор ухвалення першої в Європі Конституції 3 травня 1791 року. |
Які королі зображені на польських банкнотах? Список з фото
Купюра | Зображення Короля |
---|---|
10 Злотих | Мєшко I |
20 злотих | Болеслав I Хоробрий |
50 злотих | Казимир III Великий |
100 злотих | Владислав II Ягайло |
200 злотих | Сигізмунд I Старий |
500 злотих | Ян III Собеський |
Президенти Польщі
Друга Річ Посполита (1918-1939)
Президент | Роки правління | Що робив? |
---|---|---|
Маршал Юзеф Пілсудський | 1918-1922 роки | Державний діяч, який відіграв ключову роль у відновленні незалежності Польщі у 1918 році. Головний герой “Чуда на Віслі” — перемоги Польщі над більшовицькою армією у битві під Варшавою в 1920 році. |
Габрієль Нарутович | 1922 | Перший обраний президент Польщі. Загинув через п’ять днів після вступу на посаду – був вбитий націоналістом у Варшаві. |
Станіслав Войцеховський | 1922-1926 | Був президентом на початку відновлення країни, втратив владу у травні 1926 року, після військового перевороту організованого Пілсудським |
Ігнаци Мосціцький | 1926-1939 | Соратник Юзефа Пілсудського. Очолив державу після Травневого перевороту та став символом періоду «санації» -авторитарного, але модернізаційного режиму, спрямованого на стабілізацію країни. З початком Другої світової війни у 1939 році був змушений емігрувати та зректися з посади. |
Польська Народна Республіка (1947-1989)
Болеслав Берут | 1947-1952 | Перший і єдиний офіційний президент ПНР (до скасування посади у 1952 р.) Став символом сталінізації Польщі. |
Войцех Ярузельський | 1985-1989 | Останній голова Народної Польської Держави та перший президент, після відновлення демократичної республики. Запам’ятався боротьбою з рухом Солідарності ввівши в країні військовий cтан в 1981 році, перебувавши на посаді генералу. |
Третя Річ Посполита (від 1989)
Лех Валенса | 1990-1995 | Перший демократично обраний президент незалежної Польщі. Електрик з Ґданської судноверфі, який став символом спротиву, мужності та народної боротьби під назвою: “Солідарність” |
Александр Кваснєвський | 1995–2005 | Двічі обраний президентом – представляв лівоцентристську політичну силу. Під його керівництвом Польща вступила до НАТО (1999) та Європейського Союзу (2004) |
Лех Качинський | 2005-2010 | Представник правоконсервативної партії “Право і справедливість”. Загинув у Смоленській авіакатастрофі у 2010 році. |
Броніслав Коморовський | 2010-2015 | Зайняв пост після трагедії під Смоленськом. Провів Євро 2012 по футболу разом з Україною |
Андрій Дуда | 2015-2025 | – Представник партії “Право і справедливість”. – Виступає за традиційні цінності, зміцнення армії, енергетичну незалежність і тісні зв’язки з НАТО та США. – Активно підтримує Україну після початку повномасштабної війни в 2022 році, є одним із найгучніших голосів у Європі за допомогу Києву. |
Вибори президента Польщі
Рік проведення | Головні кандидати | Переможець | Хронологія подій |
---|---|---|---|
1990 | Станіслав Тимецький (Безпартійний) | Лех Валенса (Солідарність) | – Перші вільні президентські вибори в Польщі, після падіння комуністичного режиму. – У першому турі 25 листопада явка склала 60,6%, а в другому турі 9 грудня 53,4%. – Перемогу в 2-му турі здобув Лех Валенса, випередивши бізнесмена Станіслава Тимецького 74,25% на 25,75%. |
1995 | Лех Валенса | Александр Кваснєвський (Союз демократичної лівиці) | 2-гі вибори також проходили в 2 тури. В 2-му турі з невеликим відривом 51,72% на 48,28% перемогу здобув Кваснєвський |
2000 | Анджей Олеховський | – | Явка составила 59%, і Александра Кваснєвськєго з великим відривом – 53,9% вибрали на 2 термін |
2005 | Дональд Туск (Громадянська платформа PO) | Лех Качинський (Право і справедливість “PiS”) | -Пройшли у два тури – 9 та 23 жовтня. -У першому турі явка становила 49,7%, у другому — 50,99%. -Перемогу здобув Лех Качинський, який у другому турі набрав 54,04% голосів проти 45,96 у Туска. |
2010 | Ярослав Качинський (PiS) | Броніслав Комаровський (PO) | Пройшли в 2 тури, явка 55,1%. Лідер платформи обивательської переміг в другому турі 53,01% на 46,99% |
2015 | Броніслав Коморовський | Анджей Дуда (PiS) | В 2-му турі, молодий представник партії “Право і справедливість” Андрій Дуда переміг 51,55% на 48,45% |
2020 | Рафал Тшасковський (PO) | – | Вибори відбулися в умовах пандемії COVID-19. Перший тур 28 Червня, 2 – 12 Липня. В запеклій боротьбі 51,03% на 48,97% Анджей Дуда залишив за собою право бути президентом на другий термін. |
2025 | Рафал Тшасковський (PO), Славомір Менцен (Конфедерація), Кароль Навроцький (PiS), Шимон Головня (Польща 2050) | ? | Вибори 2025 року стануть важливим тестом для польської демократії та її євроатлантичного курсу. Перемога Рафаła Тшасковського може призвести до відновлення реформ, спрямованих на зміцнення верховенства права та незалежності судової системи. Натомість перемога Кароля Навроцького може означати продовження консервативної політики та збереження існуючого статус-кво. – Попередні опитування показують що Тшасковський має 35% підтримки, тоді як Навроцький 22%, за ними Менцен +- 15% |
2030 |
Державний устрій країни
Згідно з конституцією Польщі, прийнятою в 1997 році, Польща є парламентсько-президентською державою з розподілом влади між виконавчою, законодавчою та судовою гілками. Основні елементи державного устрою Польщі включають:
- Президент: Глава держави, обраний на 5-річний термін загальними виборами. Президент виконує представницькі функції і має обмежені повноваження у сфері виконавчої влади.
- Сейм: Нижня палата парламенту, в якій збираються народні представники. Їх обирають громадяни на загальних виборах. Сейм грає важливу роль у прийнятті законодавства та затвердженні бюджету.
- Сенат: Верхня палата парламенту, в якій представлені представники регіонів. Сенатори також обираються громадянами.
- Уряд: Виконавча влада покладена на уряд, який очолює прем’єр-міністр. Президент назначає прем’єр-міністра, який формує уряд і має виконавчі повноваження.
- Судова влада: Незалежна судова система включає Конституційний суд, Судову палату та інші суди.
- Місцева влада: Влада розподіляється між центральним урядом і місцевими органами влади.

Основні етапи в історії державного устрою Польщі:
Князівство Польське (10 століття) – влада зосереджувалась в руках 1 монарха, який спирався на знать.
Королівство Польське (1025–1795) – Устрій: Монархія (спочатку спадкова, згодом виборна). У XIV–XV століттях влада короля поступово обмежувалась впливом шляхти. З 1573 року запроваджено виборну монархію – короля обирав сейм шляхти під час вільної елекції (wolna elekcja). Діяв принцип “золотої свободи” шляхти, яка мала право вето, обмежуючи владу монарха.
Річ Посполита (1569–1795) – Шляхетська республіка з виборним монархом. Республіка аристократичного типу з обраним королем та сильною позицією шляхти. Основним органом влади був Сейм (двопалатний парламент). Король мав обмежені повноваження, шляхта користувалась великою автономією. Вплив мала і конфедеративна система – об’єднання шляхтичів, що могли чинити опір королю.
Польща під владою інших держав (1795–1918) – Російська імперія: контроль над «Царством Польським» (частково з автономією до 1860-х років, згодом повна інтеграція). Пруссія – території були включені як провінції Прусської держави. Австрійська імперія – створено «Королівство Галичини та Лодомерії» з обмеженою автономією.
Друга Річ Посполита (1918–1939) – була парламентською республікою з президентом, який обирався парламентом. Проте через політичну нестабільність і кризу влади було встановлено авторитарний режим під керівництвом Юзефа Пілсудського після Травневого перевороту 1926 року.
Польська Народна Республіка (1947–1989) – Після Другої світової війни Польща потрапила під вплив Радянського Союзу і стала соціалістичною республікоюв складі Варшавського договору. Правляча комуністична партія контролювала країну, хоча існувала опозиція у вигляді руху «Солідарність», що вимагав демократичних реформ.
Третя Річ Посполита (1989–дотепер) – Сучасна Польща є демократичною республікою з багатопартійною системою, парламентом та президентом, який є головою держави, а уряд формується прем’єр-міністром.
Good info. Lucky me I reach on your website by accident, I bookmarked it.
Як на мене, Ядвіга – це не просто “королева для галочки”. Вона реально брала участь у справах країни. Те, що вона зробила з унією з Литвою, це вже справжня велика політика. І це в такому віці? Поважаю.
Статья дуже неповно розкрила особливо наступну історію Польщі, особливо цікавої для україномовного читача. Так після 1242 року Київська Русь була захоплена татаро-монголами, Тому Казімир ||| Великий, захопив Галичину і інші землі Київської Русі фактично не у Київської Русі, а у татаро-монгольського ханства, що безумовно посприяло утворенню у майбутньому Речі Посполитої. При цьому Речі Посполита мала держану мову, яка була українською мовою. Тому Річ Посполита це фактично було об’єднання не лише Польщі і Литви, це було об’єднання Польщі, Літви, Білорусі і України. Тому українські козаки, гетьмани у той час були на службі у короля Польщі, що був главою Речі Посполитої. Саме це опускання не висвітлює королів Польщі і гетьманів України що у подальшому, завдяки релігійним протиріччям, почали війни, що були найбільшими у той час, тому у статті не названо королів, що вели війни з українцями того часу.
Наскільки мені відомо Галицько-Волинське князівство – це єдине князівство яке вижило від Татаро-Монголської навали. Та з часом приборкало Київ і інші землі центральної України під своє керівництво. Тому Король Казімєж 3 отримав Київ – захопивши Галичину та Львів. В цей же час більшу частину Волині прийняло князівство Литовське.
Мета цієї статті – загальне ознайомлення з Польськими правителями: королями, президентами тощо. Більш детальну історію Польщі можна почитати на сторінці https://mypolish.link/istoriya-polschi/
У романі Генріка Сенкевича “Вогні та Мечем” описано один цікавий епізод: так навіть під час жахливої бійні з поляками гетьман Богдан Хмельницький разом із козачими отаманами тужить про смерть Польського короля Владислава 4-го – короля Речі Посполитої, за його словами – захисника та благодійника. Що означає, що війну Богдан Хмельницький вів не проти Речі Посполитої, а за урівняння громадянських прав православних Козаків та польських шляхтичів католиків, що ще в ті роки чудово розумів та геніально описав автор роману. Також із роману зрозуміло, що до цих подій ляхи та козаки спільно проводили походи на Крим, спільно захищаючи межі Речі Посполитої від татарських набігів. Що є підтвердженням того, що козаки були на службі у короля Речі Посполитої. І лише після підписання договору дружби з царем Російської імперії козаки пішли на службу до царя і захищали тоді кордони Російської імперії, що є фактичним виходом України з Речі Посполитої, чим скористалася Росія у війнах з Річчю Посполитою та у розподілах Польщі.