Метро в Кракові стало необхідністю в умовах зростаючого міського трафіку, перенасичених трамвайних та автобусних маршрутів і дедалі більших екологічних викликів. Як одне з найбільших і найдинамічніше зростаючих міст Польщі, Краків щороку стикається з проблемами, пов’язаними із перевантаженням транспортної системи. Щільна забудова, велика кількість туристів і постійне зростання населення лише посилюють цю тенденцію.
Щоденні затори не лише уповільнюють громадський транспорт, а й спричиняють високий рівень забруднення повітря. Створення підземної транспортної мережі дозволило б ефективно розвантажити вуличну інфраструктуру та зменшити викиди шкідливих речовин, особливо в центральних районах міста.
Окрім екологічного ефекту, метро має стратегічне значення для майбутнього міської мобільності. Воно забезпечить швидке та зручне сполучення між ключовими районами, сприятиме рівномірному розвитку міста та стане каталізатором для економічного зростання – від інвестицій до створення нових робочих місць.
Історія проекту
Ідея створення метрополітену в Кракові має довгу історію, яка бере початок ще у 1970-х роках. У той період уряд Польської Народної Республіки розглядав можливість будівництва метро у трьох містах: Варшаві, Кракові та Катовіце. Проте з різних причин, зокрема економічних і політичних, цей план реалізовано було лише у столиці.
Протягом наступних десятиліть концепція метро в Кракові неодноразово поверталась у громадські та політичні дискусії. Однак щоразу ідею відкладали через високу вартість та складність реалізації.
Новий імпульс проєкт отримав у 2014 році, коли в Кракові відбувся референдум. Громадяни міста мали змогу висловитися щодо кількох важливих ініціатив, серед яких було й питання будівництва метрополітену. Понад 55% учасників референдуму підтримали ідею створення метро, що дало міській владі політичний мандат на розробку конкретних рішень.
У 2018 році місто замовило попереднє техніко-економічне обґрунтування проєкту. Аналіз включав вивчення десятків варіантів маршрутів, моделей експлуатації та оцінку можливого впливу на довкілля. Цей документ став основою для подальшого планування транспортної мережі.
В 2021 році було представлено результати аналізу, який рекомендував реалізацію варіанту з трьома лініями метро. Відтоді проєкт активно розвивається, готуються наступні етапи – від оцінки впливу на навколишнє середовище до підготовки будівництва першої черги.
Результати техніко-економічного обґрунтування (2021)
У 2021 році завершено розробку попереднього техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) для метрополітену в Кракові, яке стало ключовим документом для прийняття подальших рішень щодо реалізації проєкту. Над розробкою працювали польські та іноземні експерти, які проаналізували понад 30 різних маршрутів і 21 інвестиційний сценарій.
Головним критерієм вибору були:
– потенціал пасажиропотоку,
– інтеграція з існуючою транспортною мережею,
– вартість реалізації,
– технічна доцільність і вплив на довкілля.
За результатами аналізу було рекомендовано сценарій під кодовою назвою M5D, який передбачає будівництво трьох ліній метро як в Варшаві, що охоплюватимуть ключові частини міста. Найбільше уваги приділено першій центральній лінії, яка з’єднає район Клін із Рондом Млинянським через центр міста.
Оцінка також підтвердила, що реалізація метро є соціально та економічно виправданою інвестицією. За прогнозами, система метро суттєво покращить мобільність, скоротить час у дорозі для тисяч мешканців і позитивно вплине на екологічну ситуацію в місті.
Обґрунтування стало основою для подальших етапів — розробки детальної проектної документації, аналізу впливу на довкілля та визначення джерел фінансування.
Поточний стан проекту (2025)
Станом на 2025 рік проєкт краківського метрополітену перебуває на завершальному етапі підготовки до реалізації. Важливим кроком стало завершення оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) – ключового документу, необхідного для отримання дозволу на будівництво. В оцінці враховано геологічні умови, екологічні ризики, а також потенційний вплив на міське середовище, архітектурну спадщину та зони NATURA 2000.
Очікується, що рішення щодо дозволу на будівництво першої черги метро буде ухвалено в першій половині 2025 року. Йдеться про центральний відрізок маршруту, довжиною приблизно 6 км, який з’єднає район AGH (район університету та Блони) з Рондом Млинянським через центр міста.
Паралельно ведеться підготовка до оголошення тендеру на розробку проєктної документації, яка включатиме детальний інженерний проєкт, графік робіт і специфікацію вимог до підрядників. Цей етап є передумовою для початку фізичного будівництва, яке попередньо заплановане на 2028 рік.
Міська влада Кракова підкреслює, що реалізація проєкту буде проводитись з максимальною прозорістю, із залученням громадськості та з дотриманням екологічних стандартів ЄС.
План будівництва
Відповідно до оновленого графіка реалізації проєкту, початок будівництва першої черги краківського метро заплановано на 2028 рік. Це стане новою віхою в транспортному розвитку міста, оскільки вперше в історії Краків отримає підземну лінію громадського транспорту.
Перша черга передбачає будівництво центрального відрізку довжиною близько 6 км, який з’єднає територію поблизу AGH (Академії гірничо-металургійної) з Рондом Млинянським, проходячи під історичним центром міста. На цій ділянці планується зведення 6 підземних станцій, серед яких ключовими є:
- AGH/Uniwersytet
- Stare Miasto (Старе Місто)
- Rondo Mogilskie
- Rondo Młyńskie
Будівництво передбачає застосування сучасних тунелепрохідних комплексів (TBM), що дозволить мінімізувати втручання в міське середовище та скоротити вплив на поверхневу інфраструктуру.
Завершення першої черги очікується до 2033 року, після чого відбудеться тестування системи, сертифікація безпеки, запуск рухомого складу та введення лінії в експлуатацію. Надалі планується розширення метро як на південний захід (до Клін), так і в інші райони міста в рамках повної реалізації маршруту M5D.
Фінансування та кошторис
Реалізація проєкту метрополітену в Кракові є однією з найбільших інфраструктурних інвестицій в історії міста. Загальна вартість будівництва оцінюється на рівні понад 13 мільярдів злотих, із них:
- перша черга (AGH – Rondo Młyńskie) — приблизно 3 мільярди злотих,
- наступні етапи будівництва трьох ліній метро — ще близько 10 мільярдів злотих.
Модель фінансування передбачає поєднання декількох джерел, зокрема:
- Кошти Європейського Союзу — у рамках фінансових інструментів для зеленої трансформації, сталої мобільності та регіонального розвитку,
- Державний бюджет Польщі, включно з дотаціями на стратегічні інфраструктурні проєкти,
- Бюджет міста Кракова, який забезпечить часткове співфінансування робіт,
- Приватні інвестори — через механізми державно-приватного партнерства (PPP), що дозволить залучити додаткові ресурси без надмірного навантаження на міські фінанси.
Міська влада наголошує, що участь у фінансуванні з боку ЄС є ключовою умовою для запуску будівельних робіт. Заявки на фінансування вже подано, а переговори з потенційними партнерами тривають.
З урахуванням масштабів інвестиції, проєкт буде реалізовуватися поетапно, щоб забезпечити як технічну, так і фінансову стабільність процесу.
Технічні характеристики
Планована система метро в Кракові передбачає впровадження високовмістних поїздів – тобто таких, що здатні перевозити значну кількість пасажирів одночасно. Кожен склад складатиметься з 3–5 вагонів, що дозволить обслуговувати до 800–1000 пасажирів на один потяг залежно від конфігурації. У години пік кількість вагонів у складі зростатиме, забезпечуючи більшу пропускну здатність.
Ключові особливості:
- Сумісність із трамвайною мережею на початкових етапах – передбачається можливість використання певних ділянок спільно з трамвайними лініями (наприклад, завдяки однаковій ширині колії – 1435 мм), а також загальних депо чи енергопостачання. Це дає змогу зменшити витрати на запуск системи та пришвидшити інтеграцію.
- Перехід до повністю незалежної системи в майбутньому – після завершення повного будівництва мережа метро буде ізольована від іншого транспорту: тунелі, станції та колії будуть безколізійними, що дозволить забезпечити високу швидкість руху (до 80 км/год), автоматизацію та стабільний графік.
- Комфорт і доступність: вагони оснащуватимуться кондиціонуванням, сучасними інформаційними системами, Wi-Fi, камерами відеонагляду та безбар’єрним доступом для маломобільних груп населення.
- Екологічність: система відповідатиме стандартам ЄС щодо енергоефективності, рівня шуму та викидів CO₂, а також буде інтегрована з зеленою міською інфраструктурою (наприклад, зупинки з дахами, покритими рослинністю).
